Приватизація відомчого житла

Відомче житло(житлове право)

Цікавить припинення ,перехід права власності на службове житло Міністерства оборони?

Службові житлові приміщення можуть надаватися тільки певним категоріям громадян. Вони призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Житлове приміщення включається до числа службових за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради. Підставою для вселення а таке приміщення є спеціальний ордер, який видається на основі цього рішення.

Інколи громадянам відмовляли в приватизації квартир, які немов би вважали службовими. Такі приміщення іменувалися “службовими” без винесення рішень виконкомів відповідних рад. Ордери на ці приміщення не відповідають формі, встановленій чинним законодавством. У більшості випадків вони видаються не виконкомами, а підприємствами, установами, організаціями, підписуються їх керівниками, тобто особами, які не мають належних повноважень. Трапляються випадки, коли ордери взагалі не видаються.

І тому, коли громадяни України, які проживають у службових квартирах, виявляють бажання приватизувати своє житло, це питання вирішується в кожному конкретному випадку окремо. Річ у тім, що необхідно перевірити, чи існує рішення виконкому про надання квартирі статусу службової, чи відповідає ордер встановленій нормі, чи має право громадянин на приватизацію цієї квартири, якщо статус службової з неї буде знятий. Проте громадяни, які проживають у службових житлових приміщеннях, після відпрацювання ними протягом 10 років на посаді, що дає право на одержання службового житла, мають право вимагати надання їм замість службового житла звичайного або зняття з цього житла статусу службового з наступною приватизацією.

Загальне правило, закріплене в п. 2 ст. 2 Закону про приватизацію державного житлового фонду, передбачало обов’язковість згоди всіх наймачів на приватизацію кімнат у комунальних квартирах, що обмежувало права громадян, які мешкають у комунальних квартирах, тоді як чинне законодавство всім громадянам надавало право отримувати у власність квартири державного житлового фонду.

Зміни до ЖК спричинили і внесення змін до п. 2 ст. 2 Закону про приватизацію державного житлового фонду, відповідно до яких були вилучені обмеження на приватизацію окремих житлових приміщень у комунальних квартирах.

Приватизація для військовослужбовців

Декілька десятиліть тому на території України розміщувалась велика кількість військових об’єктів. Для працівників цієї галузі зводилися спеціальні житлові масиви, яким надавали статус закритих. Обслуговували ці поселення військовослужбовці та інші особи, які працювали у штаті служб, необхідних для нормального функціонування головних об’єктів.

Отже, держава взяла на себе обов’язок забезпечення соціального захисту військовослужбовців, у тому числі можливості приватизації ними житлових приміщень. До отримання постійного житла військовослужбовцям надаються службові приміщення. В разі їх відсутності військова частина тимчасово орендувала житло для забезпечення ним родини військовослужбовця або за його бажанням виплачувала грошову компенсацію за піднайом житлового приміщення.

Приватизація квартир (будинків) державного житлового фонду, розташованих на територіях закритих військових поселень, забороняється п. 2 ст. 2 Закону про приватизацію державного житлового фонду.

Положення про статус “закритого гарнізону” передбачає, що особи, які втратили зв’язки з Міністерством оборони, мають бути відселені на житлову площу місцевих органів державної виконавчої влади. Проте, в окремих закритих гарнізонах пропускний режим фактично скасований, на їх територіях розміщаються комерційні структури, головні об’єкти втрачають свою належність до Збройних Сил України (наприклад, військові аеродроми використовуються будь-якими літальними апаратами). А статус “закритих” містечок не дозволяє тисячам сімей використати своє право на приватизацію житла.

У випадку, якщо об’єкт втрачає стратегічне значення для оборони держави і потреба використання військового містечка як закритого зникає, законодавство передбачає можливість для зміни статусу закритого військового поселення та виведення його з підпорядкування військового формування.

Стаття 12 Закону України “Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII чітко визначає, що офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби при звільненні в запас чи у відставку за вислугою років або у зв’язку зі скороченням чисельності чи штату військовослужбовців, а також члени сімей військовослужбовців, які загинули або померли, або пропали безвісти під час проходження служби, мають право на безоплатне одержання в приватну власність житлового приміщення, яке вони займають, у будинках державного житлового фонду. Слід зазначити, що зазначені питання поступово вирішуються належним чином.

Чи може дочка померлої приватизувати відомче житло

Чи можлива приватизація службового житла? Розбираємо нюанси оформлення у власність відомчої квартири

Процес приватизації, тобто оформлення житла в приватну власність, що почався в 90-х роках минулого століття, триває до теперішнього часу.

Ця процедура не представляє особливої ​​складності.

Тим, хто хоче приватизувати службове житло, потрібно знати деякі особливості, про які й піде мова в статті.

Про що йде мова?

Службовим або відомчим житлом вважаються житлові приміщення, які видаються людині не в приватну власність і не в оренду, а на термін дії трудового договору з організацією, яка є власником нерухомості. Така нерухомість може бути як приватною, так і державної.

Після розриву відносин трудового характеру особа, яка користувалася виділеним житлом, повинна буде його покинути.

Чи можна оформити у власність?

Багато людей, що проживають в службовій квартирі, цікавляться питанням, чи можлива приватизація службового житла. Варто сказати, що отримати у власність таке житло дуже складно, але все-таки можливо. Цю процедуру можна здійснити в тому випадку, якщо на приватизацію дасть згоду підприємство, що володіє цим майном. Якщо ж організація не буде згодна з проведенням такої угоди, то закон буде на її боці.

законодавче обґрунтування

З боку російського законодавства можливість приватизації відомчого житла регулюється наступними законами:

• ФЗ №1541-1, де прописані умови приватизації.
• Статтею 93 ЖК РФ, де розписано поняття службового житла.

Стаття 93 ЖК РФ. Призначення службових житлових приміщень

Службові житлові приміщення призначені для проживання громадян у зв’язку з характером їх трудових відносин з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, державним чи муніципальним унітарним підприємством, державним чи муніципальним закладом, в зв’язку з проходженням служби, у зв’язку з призначенням на державну посаду Російської Федерації або державну посаду суб’єкта Російської Федерації або в зв’язку з обранням на виборні посади в органи державної влади або органи міс ного самоврядування.

Мати можливість отримати і приватизувати відомчу нерухомість можуть наступні категорії працівників:

• Депутати.
• Чиновники.
• Військовослужбовці (про те, як проходить приватизація житла, виданого військовим, ми розповідаємо тут).
• Співробітники МНС і правоохоронних органів.
• Працівники митниці, ФНС, лісових і риболовецьких господарств.
• Судді.
• Вчителі.
• Лікарі.

Навіщо потрібна процедура?

Приватизація службового житла корисна в тому випадку, якщо особа, яка проживає в ньому, хоче отримати на нього повні права. Тому варто сказати, що дана процедура є дуже вигідною для оформлювача, але якщо ж відомче житло сприймається як тимчасове, то в такому процесі немає необхідності. Але для того щоб вирішити, чи варто оформляти таку угоду, потрібно розглянути всі її переваги і недоліки докладніше.

Після того як нерухомість буде оформлена, працівник може розпоряджатися нею на свій розсуд, наприклад продавати, дарувати, а також передавати у спадок.

Плюси і мінуси

Позитивними сторонами приватизації службової нерухомості є такі чинники:

• Впевненість в тому, що квартиру не відберуть.
• Можливість вільного розпорядження квартири.
• Відсутність необхідності оплати оренди.
• Приватизоване майно може перейти у спадок до родичів власникам, а не до організації, яка ним володіла.

Є у приватизації такої нерухомості і негативні сторони, а саме:

• Збільшення вартості послуг за ЖКГ.
• Зміст квартири повністю лягає на плечі нового власника.
• З’являється необхідність сплати податку на власність, згідно зі статтями №400 і №401 НК РФ.
• Після приватизації службового житла, власник не може розраховувати на безкоштовне поліпшення житлових умов.

Стаття 400 НК РФ. Платники податків

Платниками податків податку визнаються фізичні особи, які мають право власності на майно, визнане об’єктом оподаткування відповідно до статті 401 цього Кодексу.

Покрокова інструкція: як здійснити?

Процес оформлення такої угоди зі службовою нерухомістю є більш тривалим, ніж звичайна приватизація квартири. Для того щоб її здійснити необхідно знати деякі нюанси.

З чого почати?

На цьому етапі потрібно домовитися з власником службової нерухомості, Так як без його згоди така угода не надається можливим.

Якщо організація згодна передати житло у власність свого працівника, то вона повинна звернутися до відповідних органів для того, щоб передати її у володіння місцевої адміністрації.

Також якщо у службовій нерухомості є постійно прописані люди, то потрібно отримати і їх згоду.

Хто цим займається?

Для приватизації такої квартири організація, яка надає її своєму працівнику, повинна звернутися в муніципалітет. При позитивному рішенні адміністрації майбутньому власнику нерухомості треба буде ще звернутися до органів Росреестра.

Необхідні документи

Для оформлення службового приміщення в приватні руки потрібно зібрати наступні паперу:

1. Нормативний акт від організації про те, що вона передає нерухомість у власність муніципалітету, так як за законом можна приватизувати тільки державні об’єкти.
2. Згода на приватизацію від всіх осіб, які мають прописку на цій площі.
3. Копії паспортів або свідоцтв про народження всіх осіб, прописаних в цій житлоплощі.
4. Виписку з будинкової книги, про те хто прописаний в приватизованою нерухомості.
5. Договір соціального найму.
6. Технічну документацію на житло, що включає технічний паспорт, план будинку, план перебудови або перепланування квартири і кадастровий паспорт. Взяти такі документи можна в БТІ.
7. Виписку з особового рахунку, про те, що у даній житлоплощі немає боргів за комунальні послуги.
8. Довідка з Росреестра про те, що приватизація проводиться в перший раз.

Про те, який пакет документів потрібно в разі приватизації звичайного житла і як проходить така процедура, ми розповідали в цьому матеріалі.

Куди подавати папери?

Папери на приватизацію необхідні муніципалітету. Подати їх можна як в житловий відділ місцевої адміністрації, так і в найближче відділення МФЦ.

терміни оформлення

Така процедура може зайняти 2 місяці, а якщо у заявника не зібрана весь пакет необхідних паперів, то процес може затягнутися. Час розгляду заявки на приватизацію в муніципалітеті в середньому становить до 2 місяців, так як працівникам необхідно перевірити правильність і достовірність всіх документів.

Вартість і держмито

На 2017 рік приватизація є безкоштовною процедурою, але все ж без певних витрат не обійтися. Для отримання довідки з Росреестра про те, що безкоштовна приватизація раніше не вироблялася, потрібно заплатити 200 рублів.

Також якщо у квартирі немає технічного паспорта, то його виготовлення в БТІ може коштувати близько 4000-5000 рублів.

Крім того, заявнику потрібно буде сплатити держмито за послуги приватизації, яка на даний момент становить 2000 рублів.

• Чи можна і як приватизувати квартиру з комунальними боргами?
• Нюанси приватизації соціальної житлоплощі і скільки людина в ній може брати участь?
• Чи дозволена приватизація аварійного житла?
• Як можна приватизувати квартиру через МФЦ?
• Скільки коштують послуги ріелтора по приватизації і як знайти гідного фахівця?
• Якими способами можна дізнатися, приватизована квартира чи ні?

В якому випадку можуть відмовити?

Негативна відповідь про приватизацію відомчої квартири може бути винесено в тому випадку, якщо керівництво підприємства, яке видало його, не погодиться на приватизацію і не переведе житло на баланс муніципалітету. також причиною відмови можуть бути неправильно заповнені документи або недолік потрібних паперів. В цьому випадку документацію потрібно буде надати заново, при цьому виправивши всі недоліки.

Крім того, причиною відмови в проведенні даної процедури з нерухомістю може бути наявність комунальних боргів по житлоплощі. Для вирішення цієї проблеми потрібно виплатити борги і подати документацію на приватизацію знову.

Нюанси і підводні камені

Якщо домагатися через суд

Якщо отримати право на власність на відомче житло простим шляхом не виходить, тоді варто звернутися до міського або районного суду. Позовна форма заяви не має певних стандартів, але вона повинна відповідати статтям 130 і 131 ЦПК РФ.

До заяви потрібно додати всі зібрані для приватизації документи. Судова практика показує, що досить часто органи правосуддя виявляється саме на стороні позивача і дозволяють приватизацію.

важливо, Щоб позивач до цього моменту не користувався послугою безкоштовної приватизації. Також при подачі позову потрібно сплатити держмито в розмірі 200 рублів. Термін розгляду таких справ зазвичай займає 2-3 місяці.

інші складності

У деяких випадках навіть суд не може допомогти з приватизацією службового житла, а саме:

1. Якщо в процедурі приватизації були виявлені протиправні дії.
2. Якщо адміністрація не має повноважень на вчинення даної процедури щодо конкретного житла.
3. Якщо житло відноситься до категорії, яка заборонена до приватизації, наприклад до аварійних будівель.
4. Якщо інші мешканці, прописні в квартирі, не дали свою згоду на проведення такої процедури, при цьому враховуються всі особи, які досягли 14 років.

Незважаючи на всі складнощі, з якими можна зіткнутися при проведенні приватизації, ця процедура є дуже вигідною для майбутнього власника. Тому, якщо організація згодна передати права на нерухомість працівникові, то необхідно зібрати всі документи і подати заяву в муніципалітет.

Відео по темі

Один із прикладів, про те, як приватизувати службову квартиру, можна дізнатися в даному ролику:

Дивіться відео: Програма Муніципальне житло у Дніпрі (Лютого 2020).

Поняття та особливості приватизації житла;

Приватизація житла

Розділ 2. Здійснення права на житло шляхом переходу його у власність

Одним із засобів реалізації громадянами права на житло, що передбачені Конституцією України, є набуття його у власність. Діюче законодавство надає широкий спектр засобів здійснення цього права. До них, зокрема, відносяться договори купівлі-продажу, міни, довічного утримання, дарування, а також приватизації та спадкування Проект ЦК України помітно розширює вказаний перелік та передбачає також договір ренти, інші договори, що не були врегульовані діючим законодавством. Отже, розглянемо ці засобі отримання житла у власність.

Приватизація житла є дещо новим правовим інструме-знтом у нашій країні. В ранні радянські часи широке розповсюдження мали процеси вилучення майна на користь держави, протилежні приватизації, — націоналізація, реквізиція, конфіскація. Зараз, коли Конституція України проголосила рівність усіх форм власності, пропорційного розвитку отримує кожна з них. Цей процес невідривне пов’язаний з необхідністю переходу деякої частини державної власності у приватну власність як за кошти, так і безкоштовно, щоб подолати той дисбаланс, який спостерігався донедавна між формами власності. Саме цей процес переходу власності від держави До приватних власників дістав назву приватизації. Унікальність приватизації для нашої країни полягає ще й у тому, що за радянських часів хоч на примітивному рівні, але все ж існували договори купівлі-продажу, міни, дарування, які опосередковували врегульований державою процес привласнення майна громадянами. Навпаки, такий спосіб отримання майна у власність як приватизація почав своє законодавче зекріплення, так би мовити, з білого листа.

Значне розповсюдження, якого набула приватизація у житловій сфері, обумовлюється тим, що у радянські часи житло за малим винятком перебувало саме у державній власності, а ті, хто безпосередньо проживав у ньому, були лише наймачами. У приватній власності знаходилось переважно житло у сільської місцевості, що було побудовано за власні кошти та власними силами громадян. Адже там житлове будівництво велося значно повільніше, ніж у містах. Тому у міських жителів майже вперше з’явилася можливість отримати житло, що займалося ними на умовах соціального найму у приватну власність. Передумовою тому стало прийняття Конституції України, Законів України «Про власність» та «Про приватизацію державного житлового фонду». Саме завдяки приватизації житла отримав розвитку ринок житла. Як наслідок, набули значення договори з житлом, які опосередковували перехід права власності на приватне житло. Зараз, щоб здійснити право на житло, не обов’язково дотримуватись процедури постання на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, знаходитись у черзі на отримання житла, отримувати ордер, а вже потім тільки вселятись у житло. Адже є реальна альтернатива у вигляді отримання житла в приватному житловому фонді у власність чи користування. Житлова сфера все більш підкоряється суто приватноправовим та ринковим законам попиту та пропозиції, потреби та можливостей. Це значною мірою стало можливим завдяки приватизації житла, великі обсяги якої обумовлюються ще й тим, що вона значною мірою замислювалась як безкоштовний процес отримання житла його наймачами у приватну власність. Зараз приватизація житла продовжується, тому необхідно зрозуміти її юридичну природу та ті механізми, що впливають на процес її здійснення.

Приватизація державного житлового фонду (далі -приватизація житла) — це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. і.), державного житлового фонду на користь громадян України. Таким чином, можна зробити висновок, що приватизація — це підстава припинення права державної власності та водночас підстава виникнення права приватної власності. Підстави виникнення, зміни та припинення суб’єктивних прав і обов’язків у цивільному праві іменуються юридичними фактами. З цієї позиції доцільно розглянути і приватизацію.

Звичайно, до події приватизацію віднести не можна, оскільки подія — це обставина, яка протікає незалежно від волі людини. Тоді логічно зробити припущення, що приватизація є дією, тобто юридичним фактом, що змінюється по волі особи. Очевидно, що дії, направлені на приватизацію, є правомірними. Виникає питання про те, що має місце при приватизації — юридичний вчинок чи акт? Відомо, що юридичний вчинок -це правомірні дії, що породжують цивільно-правові наслідки незалежно, а іноді навіть всупереч наміру людини, що здійснює юридичний вчинок. У свою чергу, юридичний акт — це правомірна дія, що породжує відповідні юридичні наслідки лише тоді, коли вони здійснені зі спеціальним наміром викликати їх. Не викликає сумніву, що особи, які беруть участь у приватизації, бажають, щоб житлове приміщення перейшло із державної власності у приватну, тобто при приватизації житла має місце дія у вигляді юридичного акту. У свою чергу до юридичних актів відносять правочини та адміністративні акти. Щоб зробити висновок, чи є роздержавлення житла правочином чи це адміністративний акт, необхідно проаналізувати процедуру цього акту.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації на підставі заяви громадянина приймають рішення про приватизацію, згідно з яким житло передається у приватну власність. Така передача житла у власність громадян оформлюється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації та не потребує нотаріального посвідчення. Отже, у межах цього акту Закон передбачає, по-перше, наявність волі громадянина на приватизацію житла; по-друге, прийняття відповідного рішення органом приватизації, який у конкретних правовідносинах впроваджує волю держави, що виражена у Законі. Мабуть саме тому, хоч і не у зв’язку з приватизацією житла, передачу об’єктів приватизації відносять до договорів, тобто до двосторонніх правочинів.

Враховуючи способи приватизації, наведені у ст. 38 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», можна зробити висновок, що цей договір може бути як безоплатним, так і сплатним. Більше того, останній поіме-новано продажем, тобто передбачається, що це договір ку-півлі-продажу. Безоплатну приватизацію житла у приватну власність можна віднести до такого різновиду дарування як пожалування.

Об’єктом приватизації житла є житлові приміщення, що знаходяться у державному житловому фонді, тобто житловому фонді місцевих Рад та житловому фонді, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, істо-рико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (п. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Отже, Закон містить ряд обмежень щодо об’єктів приватизації та має вичерпний перелік тих категорій житла, що не може бути приватизованим. Але у кожному випадку відмови від приватизації необхідно з’ясувати, чи дійсно мають місце ті підстави, за якими така відмова може статися. Наприклад, службове житло не підлягає приватизації. Тому необхідно з’ясувати, чи є житлове приміщення службовим, чи набуло цього статусу належним чином, або, навпаки, вже позбулося його. Так, постановою КМ України «Про зміну та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду УРСР з питання надання житлових приміщень у будинках радгоспів» від 11 липня 1992 р. № 391 скасовано статус службового житла у будинках радгоспів. Отже, ті особи, яким раніш надавалося службове житло у радгоспах, вже можуть його приватизувати. Як вже зазначалося вище, приватизації не підлягають кімнати у гуртожитках. Але якщо будинок дійсно є гуртожитком, то для цього не достатньо розпорядження адміністрації підприємства чи навчального закладу. Згідно з п. 5 Примірного положення про гуртожитки, що затверджено Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208, жилі будинки повинні реєструватися як гуртожитки у місцевому виконкомі. Тобто без належної реєстрації у місцевому виконкомі житловий будинок не може бути визнаний гуртожитком, а особи, що проживають в ньому, позбавлені права на приватизацію. Це, передусім, стосується так званих малосімейних будинків, які мають жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат та перебувають у відособленому користуванні сімей. Вважаємо, що не може бути Ьерешкод у приватизації таких жилих приміщень.

Приватизація квартир у будинках, включених до плану реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення власником (володарем) будинку. Наймачі, які проживали у квартирах до початку реконструкції, після проведення реконструкції мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир. Одноквартирні будинки, а також квартири в будинках, включених до планів ремонту, можуть бути приватизовані до його проведення за згодою наймачів з наданням їм відповідної компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадянин на власний вибір може приватизувати житло, яке він наймає у будинках державного житлового фонду чи продовжувати користуватись ним на умовах житлового найму. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму. В цьому виявляється приватна, цивільно-правова складова приватизації житла. У той же час приватизація за своєю сутністю не позбавлена також адміністративно-правового впливу. Адже органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком обмежень, що встановлені для приватизації деяких категорій житла, про які вже йшлося вище (квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, тощо). Тому лише громадянин може як відмовитись, так і погодитись на приватизацію найманого ним житла з державного житлового фонду. Його контрагенти -державні приватизаційні органи — у разі виявлення відповідної волі громадянина щодо приватизації житла мають лише обов’язок здійснити оформлення необхідних приватизаційних документів та, за малим винятком, не можуть відмовити у приватизації.

Отже, кожен може визначитись, яким засобом він буде задовольняти свої потреби у житлі — чи стає приватним власником житла та може не лише користуватися ним, а ще й вільно розпоряджатись, чи залишається наймачем житла у державному житловому фонді. Зараз приватні власники та наймачі житла у державному житловому фонді мають практично рівні обов’язки щодо утримання житла. Дійсно, ті особи, що приватизували своє житло, вже не сплачують квартирної платні, що фактично є найомною платою за договором соціального найму житла. Але вони згідно з п. 33 Положення Державного комітету по житлово-комунальному господарству України «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» № 56 від 15.09.92 сплачують витрати на утримання будинку та прибудинкової території, які зараз не перевищують розмір квартирної плати та вартості комунальних послуг. Але квартирна платня та витрати на утримання будинку та прибудинкової території- це вже два різні платежі і в майбутньому, не виключено, їхні вартісні показники будуть відрізнятись. Крім того, судячи із тенденцій розвитку нашого законодавства, у майбутньому власники житла повинні будуть сплачувати податок на нерухомість. З цього приводу вже прийнята відповідна Постанова Верховної Ради України «Про проект Закону України «Про податок на нерухоме майно (нерухомість)» № 115/97-ВР від 26 лютого 1997 року. Але водночас держава зобов’язується підтримувати приватизований житловий фонд. Наприклад, розроблений Порядок участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників, затверджений Постановою КМ України від 8 жовтня 1992 р. № 572. У ньому серед іншого зазначено, що колишній власник будинку (держава) фінансує проведення першого після приватизації ремонту будинку, що повинен носити комплексний характер, тобто включати виконання необхідних робіт, пов’язаних з усуненням виявлених при обстеженні несправностей та пошкоджень усіх елементів будинку. Отже, всі ті зміни, що відбуваються зараз в житловій сфері, відповідають меті приватизації державного житлового фонду, якою є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Саме інтеграція житлової сфери у ринкову економіку дозволить здійснювати належне утримання житлового фонду, будівіництво нового житла, залучення кредитування у сегменти обслуговування та будівництва житла. Приватизація житла здійснюється за допомогою житлових чеків. Житлові чеки — це приватизаційні папери, які одержують всі громадяни України і використовують при приватизації державного житловего фонду. Чеки також можуть використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з розрахунку на кожного громадянина України, Ця вартість підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Тобто правом на отримання житлових чеків користується кожен громадянин України; приватизувати за їх допомогою житло можуть лише ті, хто проживає у квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебував на обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов. В іншому випадку житлові чеки можуть використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств у процесі корпоратизації та земельного фонду. Житлові чеки не були емітовані у готівковому вигляді, тому з самого початку почали використовуватись у формі безготівкових рахунків, що відкривались відділеннями Ощадбанку на кожного громадянина України. Отже, житлові чеки стали тим еквівалентом, за яким саме житло з державного житлового фонду надходило у приватну власність проживаючих у ньому осіб.

Як можна приватизувати службове житло: особливості оформлення відомчої квартири

Сьогодні поняття приватизації у всіх на слуху. Напевно, причиною цьому послужило пострадянський роздача нерухомості громадянам.

Незважаючи на те, що в ті роки вважалося, що все ж, частина нерухомості повинна залишитися за державою, Існував ряд причин, за якими здійснювалася така безкоштовна роздача нерухомості в конкретне особисте володіння.

Першою і головне причиною для такої поведінки і такої політики держави був той факт, що змінювався державний лад, Здійснювався перехід від однієї моделі Економіки до зовсім інший.

Становлення сьогоднішньої ринкової економіки відбувалося саме в ті роки, коли широкою популярністю став користуватися термін приватизації.

Результатом такої політики стало створення першого вільного ринку нерухомості, Яка охопила всю країну.

Якщо пам’ятаєте, в радянському Союзі і не було поняття продажу нерухомості.

Було поняття обмін. Сьогодні ж приватизація для громадян має зовсім інший сенс, А продажу нерухомого майна стали самі собою зрозумілим дією.

Так чи інакше, але сьогодні більше частина громадян, які проживають на території нашої країни має у власності нерухоме майно. Вони вільні розпоряджатися цією нерухомістю як забажають.

Але не варто думати, що все нерухоме майно в нашій країні давно перейшла в приватну власність. Це далеко не так.

Насправді у держави, суб’єктів, і деяких муніципальних утворень на балансі є велика кількість об’єктів нерухомості, які надаються громадянам за договором найму службового жилого приміщення.

Але не тільки муніципальні освіти володіють нерухомим майном, яким можуть розпоряджатися на свій розсуд. Багато організацій, мова, безумовно, йде про державні установи також володіють деякою кількістю об’єктів нерухомості, які при потребі передають своїм співробітникам.

До органів, які мають на балансі житло відносять прокуратуру, слідчий комітет, а також багато інших. Правда, не завжди працівники цих структур знають про те, що є можливість жити в квартирі від свого місця зайнятості.

А скільки коштів можна було б заощадити, відмовившись від знімання або з’їхавши від інших власників. У цій статті ми детально поговоримо про те, що саме являє собою службове або відомче житло, хто ним розпоряджається, чи складно його приватизувати і інші, які супроводжують питання.

поняття

Що таке службова (відомча) житлоплощу?

Але як здогадалися, вільне житло, ще не належить нікому на праві приватизації є не тільки у муніципальних утворень.

Практично всі державні органи, які мають значним штатом співробітників, мають на своєму балансі житлові приміщення, які і надають громадянам у міру необхідності і потреби.

Звичайно ж, право претендувати на нерухоме майно мають тільки співробітники і працівники конкретного органу державної влади. Закон має своє поняття відомчого житла.

До нього відносять службові приміщення, які були спочатку призначені для того, щоб віддавати їх для тимчасового або постійного проживання громадян, потреба в якому з’явилася з огляду на характер їхніх трудових відносин, що складаються всередині державної установи.

Також закон виділили даного питання місце в законодавстві, і відніс такі відомчі приміщення до ведення Житлового кодексу. Детальніше ознайомитися з даною нормою можете в статті 92 зазначеного вище нормативного акту. Чи можна приватизувати відомчу квартиру, розглянемо нижче.

При цьому не варто забувати, що службове житло — це тільки приміщення, які підходять під характеристику квартири. Кімнати в комуналках і гуртожитках відомчими приміщеннями не є.

Про те, як приватизувати нерухомість за договором соціального найму, чи можна приватизувати житло військовослужбовця або житлоплощу з боргами, можете дізнатися на нашому сайті.

Чи можна приватизувати?

Законодавство нашої країни не забороняє проходження процедури.

У російському законодавстві цього питання присвячено окрему статтю 4 відповідного закону про приватизацію. Однак не варто думати, що все так просто, інакше все б службове житло давно було приватизовано і на балансі організацій не залишилося б зовсім ніякої нерухомості.

Сама процедура переходу нерухомості їх службового житла в приватну власність — дуже трудомісткий процес, вимагає безліч тимчасових, матеріальних витрат, а також біганиною з папірцями і проходження всіх бюрократичних витрат нашої держави.

Якщо ж бажання придбати службове приміщення у власність набагато сильнішою за страх перед усіма складнощами оформлення, то необхідно керуватися статтею 2 закону нашої країни про приватизацію.

Під приватизацією в даному конкретному випадку розуміють певний процес, який передбачає безкоштовну передачу нерухомості від підприємства або організації у власність громадянину.

Про процедуру деприватизації квартири, а також про терміни позовної давності для визнання приватизації недійсною, можете дізнатися на нашому сайті.

У чому необхідність процедури?

Багато громадян, навіть тривалий час проживаючи в службовому приміщенні, до кінця не розуміють, навіщо ж їм приватизувати квартиру?

Яка в цьому потреба? Нерухомість зайвою не буває, Погодьтеся, набагато приємніше обзавестися своєю особистою власністю, ніж все життя проживати в службових приміщеннях на пташиних правах.

Крім того, приватизація службової квартири просто необхідна і напрошується сама собою в тому випадку, якщо громадяни тривалий час проживають в даному приміщенні із соціального найму або за рахунок організації, внесли зміни і поліпшення в загальний стан житла і тепер хочуть щоб їхні старання окупилися.

Але, на жаль, люди не обізнані про свої права і навіть ті, хто має повне право й законні підстави на це не робить ніяких дій просто тому, що не знає про таку можливість.

У зв’язку з цим дуже важливо самостійно знайомитися з законом і шукати можливі джерела вигоди для себе.

Плюси і мінуси

Тепер безпосередньо за фактом приватизації у вас з’явиться безліч вагомих плюсів. Але не обійдеться і без мінусів. Розглянемо всі можливі варіанти.

До плюсів можна віднести:

• з’явиться власна нерухомість;
• немає за її отримання ніякої суттєвої суми;
• ви вже тривалий час проживали в даній квартирі і підлаштували весь побут під себе.

Плюсом можна вважати зручне розташування нерухомого майна, Адже переважно службова житлоплоща знаходиться в центральних районах міста, має вихід до транспортних розв’язок і розташовується недалеко від відомства, до якого належить.

До мінусів можна віднести тривалість оформлення — процедура ця дуже затяжна. Також істотний мінус полягає в зборі величезної кількості документів і тривалого ходіння по інстанціях.

Мінус також полягає в тому, що не завжди можете отримати саме ту квартиру, в якій проживали, можуть запропонувати щось подібне з огляду на те, що використовувана вами нерухомість вже належить комусь на праві власності.

Про те, чи можна приватизувати кооперативну квартиру або кімнату в комуналці, читайте на нашому сайті.

З чого почати, куди звернутися?

Як приватизувати службове житло? Насамперед, перш ніж почати процедуру потрібно звернутися до безпосереднього власника даної нерухомості а саме державі в особі того чи іншого органу.

Звернувшись до вашого начальству, зокрема особі, що розподіляє службове житло необхідно заявити про свої наміри, попросити про сприяння або ж почути причину, чому приватизація в даному випадку є неможливою.

Якщо ж затію схвалили, більш того, готові сприяти у видачі необхідних паперів і документів, можете приступати до наступного кроку.

Процедуру оформляє орган Росреестра, саме туди можуть звернутися громадяни, які проживають в регіонах, для цього необхідно лише знайти найближче відділення. Якщо ж мова йде про жителів Москви і Московської області, то їм варто звернутися до Департаменту житлової політики свого району або округу.

Про те, як приватизувати квартиру через МФЦ, читайте в нашій статті. Дізнайтеся також, як визначити, приватизована ваша квартира чи ні.

Подача документів

Які документи потрібні? Першим етапом є збір документів. Саме він дає початок всьому складного процесу, який маєте намір здійснити.

Насамперед вам необхідний найважливіший документ — це дозвіл на приватизацію.

Він видається власником житлового фонду, тобто організацією і конкретно її представником.

Далі, після того як дозвіл отримано можете переходити до наступних кроків:

1. Залучіть оригінал і копію ордера договору соціального найму, який укладали з організацією перед безпосереднім вселенням.
2. Після цього сходіть в БТІ і зробіть виписку і наявної будинкової книги з останнього місця вашого офіційного проживання.
3. Обов’язково візьміть у членів організації технічні документи на квартиру, зокрема до них відносять кадастровий паспорт.
4. Якщо проживаєте не один, а з членами своєї сім’ї, то не забудьте про ксерокопії їхніх документів, які б засвідчували їх особистість.
5. Складіть особисту заяву про бажання здійснити приватизацію даної нерухомості.
6. При подачі заяви проставте підписи всіх повнолітніх членів сім’ї (про участь неповнолітніх читайте в нашій статті).
7. Обов’язково оплатіть державне мито — без цього важливого дії, на жаль, не зможете далі просувати процес.

Документи подаються до відділення Росреестра. Крім того, можна скористатися послугами найближчого розташованого до вас багатофункціонального центру.

Зразок позовної заяви до суду про визнання права на приватизацію житлового приміщення можете завантажити тут.

Терміни і вартість оформлення

Росреестр оформляє процедуру протягом двох або ж трьох тижнів після подачі документів. зазвичай на цю процедуру йде до двадцяти днів.

Якщо ж говорити про багатофункціональному центрі, то тут кількості часу збільшується, з огляду на те, що між Росреестра і громадянином тепер є посередник.

Для того щоб отримати послугу необхідно сплатити державне мито.

За Росії на сьогоднішній день її величина становить п’ятсот рублів.

В якому випадку можуть відмовити?

Виходячи із судової практики, відмовити в приватизації службового житла можуть через те, що ви не надали будь-які документи або ж були помічені на фактом фальсифікації або підробки документів.

Крім того, якщо немає найважливішого дозволу організації, то про приватизацію не може бути й мови.

Особливості та нюанси

У яких випадках здійснюється через суд? Якщо організація не дає вам дозволу. А ви вважаєте, що маєте на це повне право, то можете звернутися в судову інстанцію з позовною заявою.

Якщо ви проживали в інших місцях тривалий час і збираєтеся взяти про це фактом довідку з БТІ, обов’язково згадайте, яке прізвище було на той період.

Якщо вона істотно відрізнялася від тієї, яку маєте на сьогоднішній день, то обов’язково долучіть до документів довідку з органів реєстрації актів цивільного стану.

Відомче житло — це відмінний спосіб надалі обзавестися власним нерухомим майном без істотних матеріальних витрат.

Важливо лише дотримати процедуру отримання всіх необхідних паперів для приватизації і тоді вже в найближчому майбутньому станете щасливим володарем власної квартири.

Нам залишається побажати вам тільки успіхів в цій нелегкій справі, і дати раду — обов’язково будьте уважні в отриманні всіх документів, Це і є найважливіший крок на шляху до успіху.

Дивіться відео: тепер можна писати листи до підземки на Україні. А Пригара хотів приватизувати службове житло (Лютого 2020).

Порядок приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку

Консультації міністра юстиції України Павла Петренка з актуальних правових питань

Пане міністре, доброго дня. Ми з колегами по 30 і більше років пропрацювали на виробництві. Жили у гуртожитку від заводу. Зараз пішли чутки, що, можливо, ми отримаємо право на приватизацію нашого житла. Підкажіть, як ми маємо це правильно зробити?

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків отримують громадяни України, які на законних підставах там проживають.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою одноразовою доплатою.

Які об’єкти не підлягають приватизації?

1. Квартири-музеї;
2. Квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. Квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які там мешкають або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1. Заява на приватизацію ;
2. Копія документа, що посвідчує особу;
3. Технічний паспорт на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку;
4. Довідка про склад сім’ї та займані приміщення ;
5. Копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
6. Документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
7. Копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
8. Заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

• проживають у гуртожитках менше 5 років, без правових підстав;
• проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом;
• мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі й потребують поліпшення житлових умов, або житлова площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє житлове приміщення;
• потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз;
• проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання чинності Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства .

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

04053, Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73, офіс 312

Телефон: (044) 486-71-06

Телефон/факс: (044) 486-77-45

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.

Источники:

http://42yurista.com/qa/8134/
http://unp-rivne.com/2209-is-privatization-of-service-housing-possible-parse-th.html
http://studopedia.su/17_117999_ponyattya-ta-osoblivosti-privatizatsii-zhitla.html
http://unp-rivne.com/1442-how-can-you-privatize-service-housing-the-design-of-d.html
http://sud.ua/ru/news/blog/109322-poryadok-privatizatsiyi-kvartiri-budinku-zhitlovogo-primischennya-v-gurtozhitku